Мал.2 Барханний кіт і місяць |
Барханний кіт добре пристосований до вкрай пустельного оточення. Живе серед піщаних барханів, на кам'янистих рівнинах та в кам'янистих пустелях далеко від водоймищ і може цілком задовольнити свою потребу у воді від своєї здобичі. Барханний кіт дуже хороший спеціаліст по риттю нір, це йому допомагає при полюванні на риючих гризунів, при будівництві власного житла, або при вдосконаленні знайдених нір, викопаних лисицями, що також мешкають в пустелях. Активність цього кота загалом припадає на нічну частину доби.
Це маленький кіт з короткими ногами й широкою головою. Його шерсть (дуже густа для ізоляції від навколишньої температури) може мати кольори від коричнево-жовтого до сірого. Підошви ніг покриті товстим шаром жорсткого чорного волосся, захищаючи як від екстремального тепла вдень, так і від холоду і допомагаючи легше рухатись через пісок, а також роблячи сліди малопомітними. В районах проживання барханного кота денна температура може сягати +580 (піску — 1200), в той же час вночі температура може опускатися до нуля. У північних областях проживання кота взимку буває сніг, а температура сягає -250. Вуха барханного кота великі, широко розставлені і низько розташовані. Слух він має чудовий, що необхідно для полювання на здобич, яка не тільки рідко поширена, але й часто знаходиться під ґрунтом. |
Мал.3 Барханний кіт у чагарнику |
