Мал.2 Кіт-рибалка: знайомство зблизька |
Кіт-рибалка відносно поширений, але зосереджений в основному у водно-болотних місцинах, які люди часто вирішують висушити й пристосувати до сільського господарства чи інших своїх потреб. Із-за цієї та інших видів діяльності людини чисельність котів-рибалок зменшується. Живуть в болотистих місцях, очеретяних заростях, мангрових лісах, біля швидких водних потоків поселяються рідко. Звичайно ж коти-рибалки дуже хороші плавці й на відміну від усіх інших диких котячих, основою раціону в них є риба. Дослідження різних вчених виявляють, що активність кішки-рибалки може припадати як на день, так і на ніч. Кішка-рибалка має кремезну, дещо видовжену будову тіла, короткі міцні лапи, короткий хвіст, видовжену, куницеподібну голову. Пальці лап також видовжені; між пальцями задніх ніг є перетинки. Колір хутра оливково-коричнево-сірий з паралельно розташованими чорними плямами, які на спині утворюють смуги: живіт помітно світлішого кольору. Як і в суматранського кота кігті можуть ховатися в подушечки лише частково. | Мал.3 Кіт-рибалка |
У Гімалаях зареєстрована зустріч із котом-рибалкою на висоті близько 1500 м. Підконтрольна самиці територія складає 4-8 км2, а самцеві - від 22 км2. |