Мал.2 Руда рись |
Руда рись проживає головним чином в США , також на невеликій території в південній Канаді та в північній Мексиці. Найбільша висота на яку забирається бобкет це 3500 м. на мексиканському вулкані Коліма. За оцінками Служби рибних ресурсів та дикої природи США населення бобкетів на території Сполучених штатів на 1988 рік складало 0.7-1.5 млн.. Діапазон природних середовищ, в яких проживають ці рисі широкий: північні хвойні та мішані ліси, заплавні листяні ліси, прибережні болота, чагарники, сухі ліси і пустелі на південному-заході, тільки б була достатня кількість кроликів чи інших гризунів. Територія, контрольована однією риссю, змінюється від 6 км² для самиць півдня до 325 км² для самців півночі.
Назву бобкет руда рись отримала із-за короткого хвоста. Колір хутра може бути світло-сірим, жовтувато-коричневим, коричневим, темно-жовтим, червонувато-коричневим завжди із візерунками але у різній мірі. Очі зазвичай жовто-коричневі. Про існування альбіносів та меланістів є свідчення, причому меланісти були зафіксовані тільки у Флориді. Загалом південні бобкети темніші й менші за північних. Від канадської рисі відрізняється коротшими лапами (до того ж вона не така широколапа), меншими китицями на вухах, та й загалом бобкет дещо менший за свого канадського родича. Задні ноги й у рудої рисі більші за передні, але не в такій мірі як у канадської. Крім того, чорна відмітина на хвості у рудої рисі не так чітко виражена як у канадської.
|
Мал.3 Сіра руда рись |
