Мал.2 Сніговий барс |
Хоча в англійській мові ця кішка називається сніговий леопард, генетично ірбіс є близьким родичем тигра. Загальна кількість населення снігового барса на 2003 рік була оцінена в 4−6.6 тисяч. Сніговий барс мешкає у альпійський та субальпійських областях, полюбляють гористі місцевості. Однак у Монголії та в Тибеті він живе на доволі плоскій чи похилій місцевості, а на території Росії взагалі у відкритому хвойному лісі, уникаючи втім гущини. Як правило ірбіс знаходиться на висотах 3000−4500 м., але на півночі свого ареалу - на висотах 900−2500 м. Сніговий барс проживає в місцевості, з невеликою кількістю потенційних об'єктів для полювання, тому щільність їх населення невелика (0.1−10 і більше особин на 100 км2).
Хутро має чудове камуфляжне забарвлення для скелястої місцевості: біло-сіре із жовтуватим відтінком і темно-сірими розетками чи плямами. Іншими пристосуваннями для вибраного ірбісом стилю життя є розкішний довгий хвіст, який допомагає при балансуванні, відносно короткі ноги (задні довші ніж передні), широка носова порожнина, добре розвинені грудні м'язи, довга шерсть (до 12 см.) із густим підшерстя. Хвіст може досягати 1 метра в довжину і крім хорошого балансу він також дає барсу додаткове тепло, коли кіт огортається хвостом при лежанні чи сидінні. Линяння у снігового барса відбувається два рази на рік, але літнє хутро мало чим відрізняється від зимового в щільності й довжині.
|
Мал.3 Сніговий барс |
