|  |
 Мал.1 Бенгальська кішка |
 Мал.2 Бенгальська кішка |
Бенгальська кішка має відносно добре поширена. Мешкає у тропічних вологих лісах, помірних широколистяних, а також в незначній мірі в хвойних і на луках помережаних чагарниками та групами дерев. У Гімалаях ця кішка живе вздовж гірських річкових долин до висоти 3000 м. На півночі бенгальська кішка обмежена областями із глибоким снігом, зокрема вона уникає територій, де глибина снігу сягає більш ніж 10 см. Бенгальська кішка мириться із близькою присутністю людини й оселяється також недалеко від населених пунктів, поруч з плантаціями цукрової тростини, каучукового дерева, олійних пальм. Також ця кішка - чудовий плавець і залюбки колонізує річкові острівці. Зазвичай вона живе в безпосередній близькості від джерел води, відпочивати ж може високо на дереві. Бенгальський кіт як правило жовтувато-коричневий в тропіках і сіро-коричневий у північних частинах ареалу. Залежно від місця знаходження різним є також маркування: чіткі або нечіткі плями, смуги на голові й можливо, на спині. на внутрішніх кутах очей - білі смуги. Пік активності припадає на сутінкову та нічну пору. Гризуни займають 85-90% у їхній дієті, також бенгальська кішка вживає інших дрібних ссавців, вугрів, рибу, птахів, рептилій, комах, падло. |
 Мал.3 Бенгальська кішка |
