Ягуарунді

Досьє:

Дієта: Маленькі гризуни, кролики, опосуми, птахи (особливо наземні, такі як перепел, дикий індик), рептилії, жаби, іноді трава й плоди
Вороги: люди та більші м'ясоїдні
Середній життєвий цикл: 10-16 р., у неволі до 22 р.
Розміри: середня довжина тіла 65 см; хвоста - 45 см
Вага: 3-9 кг.

Мал.1 Червоний ягуарунді

Мал.2 Пронизливий погляд

При першому ж погляді на фотозображення ягуарунді впадає в око зовнішня подібність цієї кішки до ласки з її гнучким довгим тілом, короткими ногами, гладким без візерунків хутром, а також видовженою головою. Є три колірні форми, які можуть іноді територіально перетинатися: чорна, коричнево-сіра та червона. Загалом же, темніші кольори притаманні мешканцям вологих лісів, а більш світлі - мешканцям сухіших місць проживання. Червону ягуарунді колись навіть відносили до окремого виду. На відміну від дорослих, діти мають плями на хутрі.

Ягуарунді надають перевагу денному, особливо світанковому та сутінковому полюванню і їх часто спостерігали попарно при подорожах чи полюванні. Рухаються швидко і володіють пронизливим поглядом янтарних очей. Ягуарунді займає широкий діапазон жител від низин до, іноді, висот в 2000 м; від сухих, болотистих чи лісистих саван до первинних вологих лісів. Територіально це Південна Америка, окрім гористої смуги на заході, а також Мексика і невеличка популяція в Техасі й Аризоні.

Мал.3 Янтарних очей

Ягуарунді при необхідності вміють лазити по деревах, стрибати, щоб схопити низьколітаючу здобич, а також вільно почуваються у воді. Ягуарунді доволі легко приручається і корінні жителі Південної Америки деколи тримали цих кішок в якості домашніх улюбленців і мисливців на гризунів.