Synchronen im Schweife des Kometen 1910a.

von

Prof. K. Pokrowski.

Dorpat
Druck von C. Mattiesen
1911


   У моїй праці "Хвіст комети 1910a" я показав, що західна гілка хвоста, яку Herren Ch. Sermasi та A. Е. Douglass спостерігали 27 січня і сліди якого видніються на знімку K. Bohlin 28 січня, зображує синхрони, тобто сукупність часточок, що залишили ядро одночасно, приблизно 18.7 січня.
    Знімок пана Сікори з Ташкента від 27 січня (6h22m—6h41m M. Taschk. Z.) цей результат підтверджує.
    З цього знімку можна зробити висновок, що хвіст комети 1910a взагалі складений з ряду синхрон.
    Ми маємо тут ряд смуг, які утворюють, здається, синхрони, що розширюються. На жаль, маштаб знімку дуже маленький [1мм рівний 30'] і так само знімок дуже слабкий, тому складно зробити точне прочитування.
комета 1910a
   Fig. 1. - схематичний малюнок негативу. Виміри були виконані на оригінальному негативі, який мені пан Сікора люб'язно передав.
   На кожній гілці я вибрав дві точки по центру і їхні точні координати відносно сусідських зірок, наступні:
αδαδ
1340.56.17334.37.6
2337.75.88332.36.2
3338.07.59333.37.6
4335.76.110330.25.5
5335.77.611333.38.5
6333.86.512328.04.7

   Координати Сонця на час спостереження 27.117 січня за Берліном: α=309°10', δ=18°35'
   Координати комети: α=320°57', δ=-1°19'
   Істинна аномалія: v=112°31'
   Відстань від Сонця: r=0.4191
   Відстань від Землі: ρ=1.1519
   Позиційний кут продовженого радіус-вектора: 33°0'
   Беселеві величини: P=137°10', S=110°16'
   Звідси випливають для шуканих точок наступні значення величин p (Позиційний кут), Δ (Відстань від ядра), φ (Відхилення від радіус-вектора), ξ та η (Кометоцентричні координати)
plgΔφξη
169°10'9.654785°28'0.03610.4501
266°56'9.595382°08'.0539.3901
362°14'9.594473°56'.1088.3777
463°21'9.543176°02'.0843.3389
558°41'9.541066°33'.1383.3189
658°21'9.485965°48'.1255.2793
756°00'9.504360°20'.1577.2777
856°21'9.438961°06'.1327.2405
953°53'9.479754°51'.1738.2468
1053°44'9.359554°28'.1329.1862
1151°11'9.495647°33'.2113.2310
1249°06'9.268441°39'.1386.1233

   У масштабі 1—250мм маємо наступні значення величин ξ та η:
ξ,ммη,ммξ,ммη,мм
19.0112.5739.469.4
213.597.6833.260.1
327.294.4943.561.7
421.184.71033.246.6
534.679.71152.857.8
631.469.81234.730.8

   По формулам гіперболічного руху я вичислив для моменту спостереження положення синдинам: 1-μ=2, 1-μ=1 і 1-μ=0.7, так само як і для ряду синхрон.
   Ми маємо:
1) для 1-μ=2, g=0, G=0
lgP=9.4125

v190°70°50°40°30°10°
M122.21920.23719.03518.57618.17317.459
lgr19.41259.28479.19699.16559.14179.1149
lgE0.34950.40200.43960.45330.46380.4757
ψ63° 26'66° 39'68° 41'69° 23'69° 54'70° 28'
V126 3421 5216 1013 59 543 20
Mπ19.53918.86818.30118.04617.80517.346
V46° 54'55° 31'60° 20'61° 54'63° 1'64° 20'
lgR9.69019.77969.85349.88409.90679.9422
ξ0.07050.17580.25800.28180.28370.2362
η0.01870.09270.22470.30770.39590.5802
ξмм17.644.064.570.570.959.1
ηмм4.723.256.276.999.0145.1


1) для 1-μ=1, g=0, G=0

v190°70°50°40°30°20°
M122.21920.23719.03518.57618.17317.805
lgr19.41259.28479.19699.16559.14179.1247
lgH10.44430.50820.50210.56780.57970.5882
lgs9.36999.58149.69529.73509.76689.7928
lgR9.65849.71329.76349.78469.80269.8175
η0.03620.09530.14870.16750.17840.1810
ξ0.00940.04770.11810.16330.21410.2674
ξмм9.123.837.241.944.645.3
ηмм2.411.929.540.853.566.9

10°

— 2°

— 18°

— 35°

M1

I 17.459

17.425

17.124

17.057

16.514

15.879

lgr1

9.1149

9.1141

9.1115

9.1117

9.1223

9.1527

lgH

0.5931

0.5935

0.5948

0.5947

0.5894

0.5742

Igs

9.8136

9.8155

9.8302

9.8328

9.8504

0.8605

lgR

9.8293

9.8304

9.8380

9.8391

9.8453

9.8426

ξ

0.1733

0.1724

0.1562

0.1511

0.0960

0.0182

η

0.3234

0.3288

0.3786

0.3894

0.4744

0.5414

ξмм

43.3

43.1

39.1

37.8

24.0

4.6

ηмм

80.9

82.2

94.7

97.4

118.6

135.4



3) для 1-μ=0.7, g=0, G=0
lgP=9.9354

v1

90°

70°

50°

40°

30°

20°

M1

22.219

20.237

19.035

18.576

18.173

17.805

lgr1

9.4125

9.2847

9.1969

9.1655

9.1417

9.1247

lgE

0.6095

0.6700

0.7122

0.7272

0.7387

0.7470

ψ

75° 46'

77° 39'

78° 49'

79° 12'

79° 29'

79° 41'

V1

55 0

42 3

29 42

23 41

17 43

11 47

Mπ

17.950

17.959

17.788

17.658

17.530

17.397

V

76° 42'

80° 33'

83° 12'

84° 7'

84° 50'

85° 19'

lgR

9.6484

9.0882

9.7283

9.7456

9.7617

9.7732

ξ

0.0259

O.O073

0,1102

0.1253

0.1378

0.1418

η

0.0063

0.0342

0.0838

0.1165

0,1535

0.1930

ξмм

6.5

16.8

27.6

31.3

34.5

35.5

ηмм

1.6

8.0

21.0

29.1

38.4

48.3


V1

10°

-2°

-18°

-36°

M1

17.459

17.425

17.124

17.057

16.514

15.879

lgr1

9.1149

9.1141

9.4115

9.1117

9.1223

9.1527

lgE

0.7583

0.7521

0.7533

0.7533

0.7481

0.7534

ψ

79° 48'

79° 48'

79° 50'

79° 50'

79° 43'

79° 21'

V1

5 53

5 18

0 0

—1 10

—10 36

—20 41

M

l 17.261

17.247

17.124

17.096

16.878

66.654

V

85° 42'

85° 44'

85° 57'

85° 59'

86° 4'

85° 49'

lgR

9.7822

9.7828

9.7897

9,7897

9.7950

9.7918

ξ

0.1396

0.1389

0.1320

0.1282

0.0989

0.0481

η

0.2337

0.2378

0.2755

0.2830

0.3474

0.4061

ξмм

34.9

34.7

33.0

32.1

24.7

12.0

ηмм

58.4

59.5

68.9

70.8

86.8

101.5



   На координати ξ та η покладені (Fig. 2) теоретичні, а також спостережувані точки на міліметровому папері. Точки 1 і 2 лежать близько синхрони - 35°, точки 3 і 4 - синхрони - 18°, точки 5 і 6 - синхрони - 2°, точки 7 і 8 - синхрони 9°, точки 9 і-10 - синхрони 20°, точки 11 і 12 - синхрони 40°.
   Отже, здається, перша смуга є наслідком еруптивного утворення з істинною аномалією комети v - - 35° запущеному 15.9 січня, друга смуга відповідає викиду 16.5 січня, третя - 17.1 січня, четверта - 17.4 січня, п'ята - 17.8 січня, шоста - 18.6 січня.
   Незбройному оку 27 січня південні гілки хвоста здавались неперервними. Так має бути за умови, що витік частинок був неперервним перед цим; знімок пана Сікори дозволяє нам зробити висновок, що сильна флуктуація витоку була, і що в період з 15.9 січня до 18.6 січня шість сильних вивержень відбулось. Ущільнення або хмари візуально помічалися також деякими спостерігачами.
   Смуги в хвості комети 1910a нагадують шість смуг комети Cheseaux [1744 I, 7 березня], як загальною формою хвоста так і виявленою схожістю комет. Обидві комети мали хвости II типу за Бредихіним, які на час їх спостереження, внаслідок близькості до перигелію, були дуже вигнуті.


    комета 1910а