Мал.2 Євразійська рись |
Рись євразійська або звичайна насамперед пов'язана з лісовими регіонами, які мають хороше населення копитних. У Центральній Азії рисі зустрічаються в більш відкритій, легко лісистій місцевості. Також зустрічається в чагарникових і гористих місцевостях (в Гімалаях до 2500 м.). Це найбільша рись, мисливський хист якої в основному спрямований на копитних, але в деяких областях проживання основу раціону складають зайці й терева.
Найбільшого розміру досягають рисі східного Сибіру. Євразійська рись має порівняно довгі ноги й широкі ступні, які забезпечують снігоступний ефект. Взимку хутро значно щільніше і довше. Колір сіруватий з червонуватим чи жовтуватим відтінком, у південній та західній частині ареалу червонувате. Малюнок може бути переважно плямистий, переважно смугастий і відсутній. Євразійська рись має довгі китиці, білі плями на вухах, подвійну борідку і чорне закінчення хвоста. Пік активності - ранкові та вечірні години й відповідно пік неактивності середина ночі й середина дня.
|
Мал.3 Євразійська рись |
