Мал.2 Манулу це не подобається |
Генетично манул близький як до роду Felis так і до Prionailurus, найближчий родич бенгальська кішка. Стихія манула - це рівнинні та гірські (до 4000 м.) степи та луки центральної Азії. Максимум активності припадає на сутінки, хоча манули можуть бути активні в будь-який час. Колір хутра, довгого і густого, варіює від сірого у північній частині ареалу до червоно-лисячого - на півдні. Волосинки мають білі кінчики створюючи сріблястість у зовнішньому вигляді манула (це не стосується червоних особин). Ноги короткі з нечіткими чорними смугами. Хвіст товстий, відносно короткий з чорним закінченням. Очі золотисті. |
Мал.3 Манул, що розлігся на снігу |