Фізики з Канади, США і Великобританії заявили, що перші наукові результати, отримані в Обсерваторії Нейтрино Седбері (Sudbury Neutrino Observatory, SNO), показують, що Сонце генерує стільки нейтрино, скільки передбачається сучасними моделями, але ці нейтрино приходять на Землю в різних формах. Результати були представлені на щорічній Конференції Канадської Асоціації Фізиків в м. Вікторія (Британська Колумбія).

Результати розкривають одну з таємниць сучасної астрономії: чому в минулих експериментах виявлялася лише третя частина нейтрино із загальної кількості, передбаченої моделями сонячної фізики. У науковому співтоваристві ця проблема отримала назву "проблема сонячних нейтрино".

"Ми тепер дуже впевнені в тому, що невідповідність викликана не проблемами з моделями Сонця, а змінами в самих нейтрино, коли вони подорожують від ядра Сонця до Землі" - говорить Art McDonald, директор SNO.

Консорціум Канадських, Американських і Британських університетів розробив Sudbury Neutrino Observatory. Обсерваторія розташована під землею на глибині двох кілометрі в нікелевій копальні. Для детектування використовується важка вода - вода, в якій атоми водню замінені його важчим ізотопом, дейтерієм. При взаємодії нейтрино з важкою водою виділяється електрон зі швидкістю, що більша за швидкість світла у воді. Цей електрон генерує світлове випромінювання (Черенковське випромінювання). Вимірюючи кількість цих спалахів світла можна визначити кількість нейтрино.

На відміну від минулих експериментів, детектор SNO чутливий не лише до нейтрино, утворених в процесі злиття ядер (ці нейтрино називаються електронними), але і до двох інших типів: мюонним і тау-нейтріно. Дані SNO показують, що загальне число виявлених нейтрино рівно передбаченому числу випромінюваних Сонцем електронних нейтрино. Таким чином, частина нейтрино переходить, або осцилює, в два інших типа нейтрино під час поширення від Сонця до Землі.

Хоча результати є підтвердженням досліджень сонячних фізиків, але підіймають нові проблеми для фізиків, що займаються дослідженнями елементарних частинок, які поки-що не можуть пояснити, чому відбуваються осциляції нейтрино.

Отримані результати дають також деякий вклад в космологію. Підтвердження осциляцій нейтрино, разом з попередніми дослідженнями, дозволяє фізикам встановити верхню межу на передбачувану масу нейтрино. Об'єднуючи це з очікуваним числом нейтрино у Всесвіті, фізики оцінили, що загальна маса нейтрино приблизно дорівнює загальній масі всіх видимих зірок у Всесвіті.