Летить над горнятком світами жасминовий аромат
Кружляють немов би у хмарах і їм уже не до нас
Їх рухи і кроки – мов чари, їх Всесвіт повен принад.
А ми сидимо навпроти – і між нами гарячий чай
Ми у ньому слова свої топим і слова уже не звучать
Ми відводимо швидко погляд й зустрічаємось ним – нехай
Від землі б відірвати ноги і поринути в танцю шал.
Відпустити б все, що тримало й полетіти за неба край
І тримати за руки руками міцно-міцно – не відпускай
Але руки холодні враз стали, як в горнятку зелений чай
Навіть пари вже повтікали крізь віконце в небесний Рай.
